В інтегрованому курсі для класів НУШ зберігатиметься поділ на групи
21 лютого уряд затвердив новий Державний стандарт початкової освіти, за яким Під час інтеграції освітніх галузей у 1 класі відбуватиметься поділ на групи, а, отже, у вчителів залишиться їхня кількість годин незалежно від того, оберуть вони програму з інтегрованим курсом чи без.
Відповідний лист-роз’яснення підписав заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей 18 травня.
“У процесі інтеграції кількість навчальних годин, передбачених на вивчення кожної освітньої галузі базовим навчальним планом, перерозподіляється таким чином, що їхнє сумарне значення не зменшується. Це відображається в типових освітніх програмах, освітніх програмах закладів загальної середньої освіти.
Поділ класів на групи здійснюється незалежно від того, як розподілений між окремими й інтегрованими предметами час, відведений на відповідні освітні галузі“, – зазначено у документі. перші класи Нової української школи в наступному навчальному році. Зі Стандартом можна ознайомитись за цим посиланням.
22 лютого Колегія МОН затвердила 26 навчальних програм для 1–2 класів, з яких 24 – для національних меншин і корінних народів.
Вчителі НУШ зможуть складати власні навчальні програми на основі типових без затвердження у міністерстві.
Навчально-методичний посібник "Порадник для вчителя"
Робоча група, яка розробляє Модельну навчальну програму для пілотування Стардарту початкової загальної освіти, передала “Новій Українській Школі” навчально-методичний посібник. “Порадник для вчителя” створений з метою методичної підтримки вчителів пілотних шкіл. Навчально-методичний посібник створено командою фахівців, які проводили тренінг для тренерів, – представників НАПН України, Всеукраїнського фонду “Крок за кроком”.
Посібник містить теми, які доповнюють питання, що розглядалися на тренінгу для тренерів, а саме: знайомство з новим Державним стандартом і модельною навчальною програмою, інтегрований підхід до навчання, стратегії значущого навчання, особливості організації освітнього середовища та інші.“Порадник для вчителя” створено як онлайн-ресурс, який містить посилання на інші корисні електронні ресурси: літературу, фотографії, відео тощо.
Окрім цього, у Пораднику є практичні завдання для вчителів – насамперед, різні форми для самооцінки, які дають можливість оцінити власну готовність до запровадження змін, організацію освітнього середовища тощо.
Огляд простих та дієвих методик для швидкого запам’ятовування матеріалу, які можна використати у молодшій, середній та старшій школі
Кожен вчитель чув від своїх учнів щось на кшталт: я читав, але запам’ятати не зміг. Думаєте, вони говорять неправду? Не завжди. Інколи діти і справді не можуть запам’ятати, здавалось б, найпростіші речі. Великі об’єми інформації, перевтома, нервове напруження – все це може спровокувати проблеми з пам’яттю. Та й погодьтеся, що завчити все ідеально дуже складно.Втім, ви можете допомогти своїм учням! Навчіть їх користуватися спеціальними методиками, що були розроблені саме для простого запам’ятовування навіть дуже складного матеріалу.
Молодша школа
Якщо ви працюєте у початковій школі, то варто зосередити увагу на максимально простих і, разом з тим, цікавих прийомах, які діти сприйматимуть, як веселу гру.
1. «Згадай та намалюй»
Ця вправа допоможе натренувати уважність. Вчитель зачитує ряд слів, наприклад: яблуко, повітряна кулька, квітка, гриб, м’яч, сонце, будинок, горщик, веселе свято, сумний день тощо. Після цього упродовж хвилини діти мають замалювати усі почуті слова. Звісно, якщо мова буде про конкретні поняття, то все доволі просто, а ось з абстрактними вже складніше, адже треба спочатку створити певний образ.
Поясніть школярам, що малюнки не мають бути шедеврами, головне аби вони асоціювалися з певними поняттями. Також не треба одразу просити дітей назвати слова, перейдіть до іншого завдання, а до цього поверніться через 15 хвилин. От тепер на основі малюнків діти мають пригадати, які саме слова ви їм назвали.
Згодом цю вправу можна ускладнити. Прочитайте невеликий текст та запропонуйте дітям не просто уважно слухати, а ще й уявляти яскраві образи, які потім треба швиденько замалювати. На основі малюнків вони потім зможуть пригадати, про що саме йшла мова.
2. «Прочитай і уяви»
Це завдання допоможе не тільки запам’ятати певну інформацію, а ще й навчить дитину образному мисленню. Чудово підходить для швидкого вивчення віршів.
Алгоритм роботи простий: прочитати перший рядок вірша та створити в уяві образ, який асоціюється з прочитаним. Таким чином треба поступово прочитати весь вірш. Потім учні мають згадати усі образи та прочитати вірш вже опираючись на них. Наприклад:
Мов краплин у Дніпрі, (річка та краплини води)
мов зірок угорі, (зірки на небі)
мов листви на гіллі – (листочки на деревах)
стільки книг на землі. (велика кількість книг на земній кулі)
Яскраві образи допоможуть дітям легко сприйняти текст вірша, а отже – швидко його вивчити.
3. Метод Айвазовського
Також можна потренувати зорову пам’ять. Розкажіть дітям, як великий художник Айвазовський малював свої картини: спочатку він приходив на берег моря, уважно дивився на хвилі, закривав очі та детально уявляв побачене, а потім відправлявся до майстерні, де й брався за роботу.
Запропонуйте дітям декілька хвилин поспостерігати за будь-яким об’єктом, а потім заплющити очі та у деталях уявити його. Після цього можна спробувати замалювати чи описати об’єкт словами (звісно, вчитель має його сховати). Чим більше нюансів діти зможуть пригадати, тим краще.
Все просто, чи не так? Але саме такі легкі прийоми запам’товування можуть бути використані школярами й у майбутньому. Наприклад, довести складну теорему простіше, якщо спочатку уявити всі етапи доказу в «малюнках».
Середня школа
У середній школі можна спробувати більш складні методики запам’ятовування, які, тим не менш, будуть цікавими учням.
1. Асоціативний ряд
Під час вивчення теми запропонуйте учням добирати до нової інформації добре знайомі образи. Наприклад, у ролі видатних історичних осіб можна уявити знайомих чи героїв книжок, синуси та косинуси можуть бути живими (учні можуть навіть вигадати невеличку історію про їх взаємини) тощо.
2. Групування
Дуже проста техніка: замість того, щоб просто заучувати весь матеріал, можна об’єднувати всю інформацію у групи за певними ознаками. Наприклад, у фізиці спочатку можна згадати імена всіх вчених і записати їх у алфавітному порядку. А потім навпроти кожного імені написати, чим саме прославився вчений, вказати формули чи основні положення відкритих ним законів.
Чому записувати імена варто в алфавітному порядку? Тому що потім так легше буде згадати потрібну інформацію незалежно від того, як вони були викладені у підручнику.
3. Метод Цицерона
Ще одна цікава техніка, яка навчить розкладати всю отриману інформацію по полицях. А це вже дозволить запам’ятати та легко пригадати все, що завгодно! Методика названа на честь відомого римського оратора Цицерона, який часто нею користувався. Суть методу проста: подавши учням нову тему, запропонуйте їм уявити себе у добре знайомій кімнаті. А об’єкти, які необхідно запам’ятати, треба подумки розмістити у цій кімнаті у певному порядку: починаючи від входу і за рухом годинникової стрілки.
Потім треба кілька разів «пройтися» кімнатою та повторити що і де лежить. Це дуже просто і разом з тим ефективно: при потребі учні згадають якщо не всю, то більшу частину інформації.
Старша школа
Для учнів старшої школи також можна підібрати цікаві та дієві техніки для легкого запам’ятовування, які стануть їм у пригоді й у подальшому житті.
1. Ментальна карта
Це популярна та дієва техніка візуалізації мислення, яку можна використовувати під час опрацювання фактично будь-якої теми. Намалювати таку карту дуже просто. Вона має виглядати наступним чином:
- в центрі чистого аркушу обведена у коло тема вивчення;
- від центру мають відходити різнокольорові лінії, на яких записуються ключові слова (виконуйте правило: одна лінія – одне слово);
- від основних ліній можуть відходити додаткові, так чи інакше пов’язані з ключовими поняттями;
- можна та навіть потрібно використовувати невеличкі малюнки чи символи.
Така ментальна карта стане для учнів чудовим помічником: завдяки їй можна не лише опанувати новий матеріал, а й упорядкувати власні знання.
2. Власні коментарі
Нехай учні не бояться взяти на себе роль експертів! Під час вивчення нового матеріалу можна залишати власні коментарі до тез чи подій, які треба запам’ятати. Таке емоційне та інтелектуальне включення до процесу допомагає швидко засвоїти інформацію та майже відчути себе її співавтором.
3. Метод Симоніда
Розкажіть учням, що запам’ятати будь-що можна, «прив’язавши» це до зовнішніх обставин. Запропонуйте подумки зосередитися на образі вчителя, коли він розповідав нову тему, чи пригадати, яка обстановка була у класі. Також можна тримати у руках невелику іграшку або взагалі включити легку приємну музику. Чуттєві образи та емоції допоможуть не просто внести нові знання до скарбнички пам’яті, а потім ще й легко відтворити вивчене.
Знайомити школярів з методиками запам’ятовування варто з найменшого віку. Таким чином у майбутньому вони зможуть з легкістю опановувати навіть найскладніші теми!
Немає коментарів:
Дописати коментар